Експедиція в Мексику, 17 днів, 2000$

Originally posted by gohatto_n at Експедиція в Мексику, 17 днів, 2000$

Друзі, пропоную вашій увазі мій маршрут по Мексиці, який відбудеться у наймерзенніший за погодою час в Україні - друга половина листопада - початок грудня і дасть вам змогу не лише побачити основні красоти Мексики, а й поніжитися у теплому Карибському морі та надихнутися потужним диханням теплого океану.
БІльшість турагенцій пропонують подорож до Мексики за форматом пляж-валяцца. ТУристи заселяються у готель і лежать там 10 днів. Але такий стиль відпочинку вкрай недоречний у настільки різнобарвній та унікальній країні. Тому ми пропонуємо вам в першу чергу експедицію (з паузами на мартрасний відпочинок). Пропонуємо подорож, яка покаже Мексикою такою, як вона є. З пляжами і горами, пустелями та джунглями. Ми побачимо живі язичницькі культи і роздивимося древні піраміди мертвих міст. Зануримося у два моря і заглибимося у джунглі. Ми побачимо пульсуючі сучасні міста та крихітні села, де досі живуть давні унікальні ремесла. Ми спробуємо відчути країну якнайглибше. Сімнадцять унікальних днів в яскравій, незабутній країні.

ДЕНЬ 1

Переліт Київ-Мехіко сіті (через Париж). Переліт тривалий, але ми летимо «назад у часі», тому будемо у Мехіко в той же день. Заїдемо у хостел та відпочинемо від довгого перельоту. Та перед сном обов’язково попробуємо щось із місцевої кухні – нехай мексиканський перчик привітає нас!




ДЕНЬ 2
Давайте погуляємо по Мехіко, адже місто варте того. Історичний центр з величними будівлями місцями перетворюється на строкатий базар, де можна майже задарма купити вироби, зроблені у Латинській Америці: іграшки, в’язані перуанські шапки, пончо і светри. Тут також можна поїсти мексиканської вуличної їжі (як от бутерброд, де замість хліба - кактус), пройти ритуал очищення від злих духів та послухати гру музикантів – Мексика така Мексика!
Центральна площа в Мехіко – друга за величиною в світі. Тут збереглися уламки будівель ще з часів ацтеків, а також споруди колоніальної епохи з найбільшим у Латинській Америці собором Кафедраль Метрополітана.
Далі ми відвідаємо величезний Національний музей антропології. Його експозиція охоплює період від найдавніших часів і до 16 ст. Як історичний, так і антропологічний блок музею дійсно величезні. У музеї зберігається Камінь сонця - «календар» майя, прекрасна глиняна (і не тільки) пластика, кераміка, кам'яні скульптури, кодекси, фрески.
Після шумних районів Мехіко вирушимо у затишний колоніальний райончик Койоакан. Тут свого часу жили Фріда Кало, Дієго Рівера та Лев Троцький. Зануритися у часи великих митців допоможе дім-музей Фріди Кало. Caza Azul - місце, де народилася, виросла і померла всесвітньо відома художниця. Тут представлена експозиція її робіт, фотографій і документів, а також збережена обстановка, в якій жила Фріда: інтер'єри її кімнат, кухня і кухонне начиння, особисті речі і предмети колекціонування. Якщо буде час, зазирнути можна буде і в будинок Дієго Рівери.

( переглянути повний маршрут )

Дати:
З Києва – 19 листопада – 5 грудня (в Україні – 7 грудня)

Вартість:
2000 доларів.

У вартість входить:
- переліт Київ-Париж-Мехіко; Канкун-Мехіко; Мехіко-Амстердам-Київ.
- проживання у хостелах зі сніданком (переважно);
- всі переїзди по маршруту;
- всі пароми по маршруту;
- гонорар агенції;
- екскурсійний супровід;
- логістичний супровід.

У вартість не входить:
- медичне страхування;
- вхідні квитки до музеїв та музейних комплексів;
- харчування;
- прокат спорядження на снорклінг, дайвінг;

З питаннями прошу контактувати n.melnychenko@gmail.com


ФОТО НАТИРЕНІ З ІНТЕРНЕТУ, джерела не зберегла, на жаль.

Летний домик в Дании

69 кв.м.

( смотрим дальше... )

Дом в Ванкувере

( смотрим дальше... )

Привязанность даёт ощущение дома

Originally posted by olgapisaryk at Привязанность даёт ощущение дома

Привязанность выполняет множество функций, в том числе давать принимающему, ведомому в отношениях ощущение дома, безопасной гавани. Дом не там, где стены из кирпича, а там, где наше сердце.

Одна 12-летняя девочка инстинктивно выразила это словами: “Знаешь, мам, я всегда чувствовала себя в этом мире как дома. Всегда, сколько себя помню, и везде - в любом городе, в любой стране, на вокзале, в поезде, в самолете, в чьем-то доме, где угодно. Раньше я была маленькая, и думала, что мне везде хорошо и спокойно, потому что этот мир такой дружелюбный и гостеприимный. А теперь я повзрослела и поняла, что это потому, что я всегда была с мамой."

via tatiana_gubina

(no subject)

Вечером в комнату залетел комар.
Злюсь:
- Вот комар, собака, прилетел!
Квитка услышала и себе повторяет за мамой:
- Зи-зи-зи (и пальчиком водит в воздухе, изображая комара), ав-ав-ав (собака).

ххх

Бабушка рисует девочку. Лялю, как говорит Квитка.
Квитка рисует рядом, берет карандаш и тщательно зарисовывает бабушкино творечние.
- Ой, - коментирует свой поступок.
- Ма,- мол, нету, спряталась ляля.
Я нарисовала маму, потом лялю, при этом ляля была тут же снова зарисована.
мы радуемся этому совместному творчеству)

ххх
в копилку новых слов:
- Тук-тук.

Про босоножки

Память на лица у меня скверная. А вот обувь запоминаю.
Стою в очереди, рассматриваю не лица, а обувь.
Вот эти босоножки тут уже проходили, а эти как-то нерешительно себя ведут и т.д.
Я не пытаюсь углубиться в характер их владельцев.
Они мне заменяют лица. А по лицам я не читаю. Просто бывают лица приятные, бывают не очень.
Кто-то смеется, кто-то грустит. Это с каждым бывает.
Мир наоборот.

Когда я выбираю себе новую обувь, то зачастую останавливаюсь на чем-то вполне мужском.
Но как только на глаза попадаются женские туфли или босоножки, чем-то напоминающие мне мамины, которые она носила еще в моем детстве, то я не могу удержаться, чтобы не приобрести их.
мама моя очень бережно относится к одежде и обуви. Она ко всему так относится.
Поэтому одну пару она могла носить по несколько лет.
Удивительно, что мама не помнит всю свою обувь, хотя в те времена у женщин в гардеробе обуви было не так много - можно было по пальцам перечесть.

Захожу в магазин и вижу босоножки неброского зеленого цвета, с красными звездочками на ремешках.
И они мне напомнили мамины босоножки - подобный фасон (ремешок выше косточки, а спереди аккуратный вырез для пальцев), пастельные тона (мамины были светло-бежевые, если я не ошибаюсь), подошва типа танкетка, но такая же невысокая, как и у маминых старых босоножек. Мама уже давно рассталась с ними и забыла, а я помню.
Вот надела свою покупку и словно в детство попала.
И мама снова молодая. А я будто ее босоножки примеряю, маленькая, как сейчас уже Квитка делает.

ГВ-советы))

сидим в приемной стоматолога - муж, я и Квитка.
папу привели на консультацию, "только спросить", так сказать.
дама неизвестного возраста с нарисованными губами и бровями возмущается, глядя, как Квитка ест лепесточки цветов, угощает ими тетю и маму.
- Я не їм таку гадость,- выпаливает ребенку тетя,- Нашо ви даєте їй йсти квіти?!
- Я и сама их ем. Это очень полезно.
- Але це ж не ехінацея!- цветок похож на эхтнацею и тетя решила мне раскрыть глаза, в надежде, что я одумаюсь.
Мы с Квиткой жуем лепестки, угощаем папу, папа тоже не отказывается. После Школы трав то!))
- Ужас!- не унимается тетя.
Квитке надоедает ждать и она принимается за мамину сисю.
- Такак велика і ще на грудях?! Ужас!
Мы с Квиткой получаем удовольствие))
- Це ж у неї зуби криві будуть! Так довго кормити! Ви ж подумайте, це ж ваша дитина!
- Точно подмечено! Это ж мой ребенок! И я никому не навязываю то, как и чем кормить ребенка.- я без злости, просто надоело парировать на непрошенные советы.
Квитка снимает свои сандали, стоит босиком на полу, в руках держит свои сандали.
Я в предвкушении жду, когда она продемонстрирует тете свой коронный номер- облизывание липучек на сандалях.))
Квитка на этот раз тетю пожалела))